EN Сільське господарство та ланцюг додаткової вартості сільськогосподарських продуктів були та залишаються важливими складовими української економіки. До недавніх геополітичних змін сільськогосподарські продукти становили близько 20% національного експорту, молочні продукти займали четверте місце у списку основних сільськогосподарських продуктів для експорту, одразу після зернових, рослинних олій та олійних культур. Основними країнами призначення експорту були країни СНД, зокрема Росія, а також країни Азії та Африки. Експорт до Росії істотно постраждав внаслідок нещодавніх геополітичних складнощів, але ще до цього експорт до Росії та до інших країн був предметом значних коливань внаслідок заборон на імпорт.

Недостатня відповідність європейським та міжнародним стандартам безпеки харчових продуктів – це основна перешкода для виходу України на ринки ЄС та на інші ринки високоякісної продукції, це також викликає серйозне занепокоєння щодо здоров'я національних споживачів у зв'язку з потенційною присутністю у молоці патогенів або фармацевтичних залишків (наприклад, антибіотиків). Наразі це фактично позбавляє Україну можливості експортувати кінцеві продукти з високою доданою вартістю (напр., молоко, вершки, сир) на ринки ЄС або інші ринки високоякісної продукції через їх невідповідність суворим стандартам ЄС щодо якості молока та безпечності харчової продукції. Однак, нещодавня місія Продовольчої і Ветеринарної Служби Європейської Комісії зазначила, що по деяким з напрямків Україна досягла похвальних змін, але навіть незважаючи на це, існує ще багато сфер для поліпшення.

Причини невиконання міжнародних стандартів якості та безпечності харчових продуктів багатогранні і варіюються від невідповідності нормативно-правової бази міжнародним стандартам безпечності харчових продуктів, лише часткового впровадження та дотримання стандартів, до недостатнього рівня обізнаності серед виробників, громадського сектору та споживачів щодо важливості дотримання таких стандартів.